Але що користі, якщо голови всіх трьох упираються в дах, а в плечах вузько? "Фольскваген" недалеко пішов від "Тойоты": у ньому зручніше подушка, зате тунель між сидіннями практично позбавляє можливості комфортного розміщення впятером. А яке у водійському кріслі? В "Мондео" воно виглядає многообещающе, але бічна підтримка й подушки, і спинки не настільки розвинена, як очікуєш. В "Авенсисе" свої нюанси

Сидіння щільно охоплює, але через деякий час від цих обіймів хочеться звільнитися або хоча б що-небудь підсунути (благо регулювань отут аж вісім, не вважаючи поперекового підпору)."Пасат" у черговий раз доводить: справа не в кількості, а в якості. І нехай рухати сидіння в поздовжній площині прийде вручну, а не натисканням кнопки, як в інших машинах, зате зручну посадку знаходиш за секунди, а після закінчення декількох годин через кермо виходиш як новенький. М'якше всього дорога стелиться иод колесами "Мондео" і "Пасату". "Тойота" дотошно перераховує всі заплатки, передаючи вібрацію на кермо.

Проте всі машини гідно справляються з особливостями російських трас, не допускаючи пробоїв і надмірного розгойдування. "Форд" і "Фольксваген" дуже гарні й за рівнем шуму в салоні. "Тойота" нечутно йде накатом, але досаждає монотонною сверблячкою двигуна, що завис на одній ноті за наказом варіатора. До речі, відтепер ми звіряємо суб'єктивні відчутті але шумам з об'єктивними - за допомогою інструментальних вимірів. Додаткова інтрига: три трансмісії, різні але принципу роботи.

Почнемо із традиційного автомата - їм оснащений "Форд". Коробка вдалася: перемикання нагору майже непомітні, перехід долілиць відбувається з незначним запізнюванням. Сподобалася й можливість гальмувати двигуном, примусово включаючи передачу вручну. До речі, у ручному режимі автомат самовільно не перемикається нагору. Дріб'язок, а приємно."Авеяснс" оснащений новим варіатором Mullidrive S із сьома віртуальними передачами.

Щоб покласти конкурентів на лопатки, "Тойота", що називається, навернула варіатор по повній програмі. Бажаєте перемикатися самі будь ласка! Хоч важелем, хоч під кермовими пелюстками. Варіатор, як і покладено, використовує можливості мотора на всі сто. І працює настільки убаюкивающе плавно, що відчуття розгону змазується - здається, начебто машина "не їде" навіть у режимі "спорт".

Виміри ж говорять про зворотний: " Авсн-Сис" лише ледве уступає могутнішому "Мондео" у розгоні до сотні й переграє його по еластичності. Але обом машинам однаково далеко до "Пасату". Турбомотор TSI у сполученні З роботом DSCi творить чудеса. Машина ледве з ленцой рушає, а потім вистрілює, немов камінь із рогатки! І не важливо, що мотор на півлітра менше фордовского вобъеме.