Ентузіасти на позашляховиках доставили партію гуманітарного вантажу від Червоного И Хреста у віддалені карпатські села, добратися в які часом можна тільки верхи. Експедиція проходила під егідою Червоного Хреста, що привласнив групі статус загону швидкого реагування важко повірити, але до деяких сіл у Карпатах навіть улітку добратися непросто. Дороги начебто б і є, але вони в такому стані, що потрапити в населений пункт можна тільки верхи або на повно приводних автомобілях.

Коли їдеш по такій дорозі, мимоволі замислюєшся: як будуть підтримувати зв'язок із зовнішнім миром жителі віддалених сіл, коли закінчиться століття старих "Уазиков", "ГАЗ-66" і "Зилов"? Адже до багатьох селищ уже зараз не добратися навіть на цих екзотах. Зіграло свою роль і торішню повінь, що зруйнувала мости й розмив дорогий до многим населених пунктів. Наслідку його дотепер усувають загони МНС.

В екстрених ситуаціях із цих селищ навіть сигнал про допомогу не подаси - ні стаціонарної, ні мобільного зв'язку тут немає. Клуб поза дорожніми пригодами разом з українським відділенням Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МККК) організував експедицію по доставці гуманітарного вантажу у віддалені карпатські села. Троси й лебідки майже не відпочивали інформацію про чисельність населення, наявності шкіл, лікарень

Навіть на спеціально підготовлені поза шляховиках досвідченим водіям непросто було рухатися по карпатських дорогах. Зустрічалися місця, де дорога була завалена злежалим снігом. На інших ділянках розмита глибока колія змушувала рухатися по краї обриву. По ущелинах іншого шляху, крім як по руслу ріки, просто не існувало